Тест-драйв KIA Niro

KIA Niro – компактний кросовер з гібридною силовою установкою.

Довжина кузова – 4355 мм, ширина – 1805 мм, висота – 1545 мм, колісна база – 2700 мм, споряджена маса – 1425 кг, кліренс – 160 мм, обсяг багажника – 335 л.

У KIA Niro встановлений 1,6-літровий бензиновий двигун GDI з прямим уприскуванням палива (105 к.с.) і електромотор (32 кВт, 43 к.с.). Їх сумарну потужність виробник визначає в 141 к.с. (250 Нм). Комбінована силова установка працює в парі з «роботом». Машина представлена ​​тільки в передньоприводній версії.

Ціни на KIA Niro стартують від 620 тис. грн.

Як їде?
Я к і у всіх гібридів, у KIA Niro є два режими руху. Перший – беззвучний і м’який, коли автомобіль рушає з місця і неспішно котиться на електротязі. Другий – звичайний варіант, коли ви їдете на швидкості і працює бензиновий двигун.

В обох випадках KIA Niro здається досить тихим і приємним автомобілем. Цьому сприяє непогана для цього класу шумоізоляція і комфортна підвіска.

Поганяти на Niro не вийде. 141 «конячка» в сумі від двох двигунів – це далеко не межа мрій. Розгон до 100 км/год за 11,5 сек. Що характерно, старт з місця виходить досить жвавим (спасибі тяговитості електромотора), але потім Niro «здувається» і перетворюється… ну не будемо говорити слово «овоч», але скажімо так, характер у автомобіля ну дуже спокійний.

Є тут і режим Sport, в якому педаль газу стає більш чутливою, але і це найбільше помітно, коли стартуеш з місця.

А ось рулится Niro дуже непогано. Кермо в міру важке, в повороти автомобіль входить впевнено, навіть на швидкості.

На відміну від деяких інших гібридів, у KIA Niro немає окремого режиму руху тільки на електротязі. Більше того, за бажання водій може прибрати з панелі приладів індикацію розподілу енергії. В такому випадку, можна і зовсім забути, що їдеш на гібридному авто.

Іншими словами, робота двох двигунів повністю автоматизована.

Батарея заряджається від роботи двигуна, а також при гальмуванні й русі накатом. Окремої індикації запасу ходу на електриці немає. Бортовий комп’ютер вираховує комбінований запас ходу (беручи до уваги і залишок палива в баку і заряд батареї).

У KIA Niro є дуже розумна і в міру агресивна система стеження за смугою руху. У топовій комплектації, яка була у мене на тесті, є ще і моніторинг сліпих зон, який, до слова, не тільки підморгує вогниками в бічних дзеркалах, а й видає звуковий сигнал.

Була в тестовій машині і система екстреного гальмування. Я трохи погрався – в рамках здорового глузду, звичайно – з її можливостями на дорозі. Візуальні і звукові сигнали в ситуаціях, коли машина передбачає можливе зіткнення, здалися мені досить переконливими.

Корейські маркетологи затято іменують KIA Niro кросовером. Мабуть, щоб стимулювати продажі, оскільки на кросовери нині попит більший.

При цьому, кліренс у Niro – всього 160 мм. У моєї тещі на Skoda Octavia з пакетом «погані дороги» точно такий же кліренс. І ніхто цю машину кросовером не називає.

Про повний привід тут теж не йдеться. Обидва мотори працюють тільки з передньою віссю.

Іншими словами, KIA Niro – типовий «паркетник», міський автомобіль, який завдяки трохи більшому, ніж у седанів і хетчбеків кліренсу, може з легкістю заїжджати на бровку.

Як виглядає?
Я не люблю довгих описів зовнішності автомобілів. Фотографії говорять самі за себе. Якщо говорити про мої особисті враження, то мені не дуже подобається дизайн сучасного автопрому в цілому, машини різних брендів часто повторюють одна одну немов під копірку, та й в цілому новомодні «гіперобтічні» обриси мені не дуже до душі.

Тому мені складно щось сказати про дизайн KIA Niro. Це типовий сучасний «кореєць», якого здалеку не відразу відрізниш від сучасного «француза» або деяких «японців».

Це не добре, і не погано.

Не всі схильні бачити світ в такому цинічному «анти-рожевому» кольорі, як я. Є величезна кількість людей, які змінюють свої 3-5-річні автомобілі у відмінному стані на нові тільки заради того, щоб мати більш «сучасну річ».

Ну ось в порівнянні з Sportage попереднього покоління KIA Niro виглядає цілком свіжо і бадьоро.

Агресії спереду трохи додають вертикальні прорізи в бампері – вони потрібні для поліпшення аеродинаміки.

Дизайнерам навіть вдалося зробити машину дещо грузною і важкю на вигляд, що надає їй більшої солідності. Це можна записати в плюси.

Чорні пластикові накладки колісних арок – один з найважливіших елементів дизайну. По суті вони і надають KIA Niro ауру кросовера. Оскільки, як я згадував вище, з кліренсом 160 мм і переднім приводом на цей статус претендувати складно.

У будь-якому випадку окрема подяка KIA за те, що, створюючи новий гібрид, компанія не спробувала надати йому футуристичний дизайн. Бог знає, скільки народу всерйоз не розглядає BMW i3 саме через те, що дизайн цього електрокара більше придався б у 4-й частині фільму Назад у майбутнє.

Що всередині?
З зовні KIA Niro здається досить компактним автомобілем. Але завдяки великій колісній базі (2700 мм), в салоні просторіше, ніж в більшому Sportage.

Попереду – взагалі роздолля. Налаштувавши водійське сидіння під себе, я зміг запросто влаштуватися «сам за собою» на задньому сидінні. Хоч ногу на ногу закидай. Та й над головою місця вдосталь. Правда, ніяких регулювань у заднього дивана немає. Це обумовлено тим, що під ним розташовується батарея.

Зате спинки задніх сидінь можна скласти і отримати рівну підлогу. Це дещо втішає в світлі того, що обсяг багажника в KIA Niro становить всього 335 л.

Дизайн інтереьеру типовий для KIA – розсип кнопок, досить великих і цілком логічно розміщених. Є досить великий (діагональ 8 дюймів) сенсорний екран. Він чутливий до натискань, але його глянсова поверхня завдає масу незручностей в сонячний день.

Ще одне зауваження – камера заднього виду включається із затримкою і якість картинки, м’яко кажучи, не найкраща. Вдень це не так помітно, а ось в сутінках, паркуючись, ви не раз згадаєте корейців незлим тихим словом. Або злим і гучним, залежно від виховання.

Під панеллю з кнопок розташовується ніша з бездротовою зарядкою для смартфонів. Страшенно зручна штука, просто must have, якщо у вас смартфон останніх поколінь. Там же – роз’єми USB, AUX і 12-вольт розетки.

Що по грошах?
Ц іна на KIA Niro стартує від 620 тис грн за найпростішу комплектацію Comfort. У ній немає деяких важливих систем безпеки (контроль сліпих зон, система безпечного гальмування), систем комфорту (обдування заднього ряду, електричні регулювання сидінь, старт-стоп і т. д.), а також ксенонових фар.

Маючи 710 тис грн, можна замахнутися на комплектацію Business, в якій є вже практично повний «фарш». А за 792 тис грн можна купити комплектацію Prestige зі шкіряним салоном, вентиляцією передніх сидінь, підігрівом керма, розумним «круїз-контролем» і т. д.

Іншими словами, це не найдорожчий кросовер на світі, хоча на ринку є й дешевші пропозиції.

Головний плюс KIA Niro – економічність. І основне питання, чи готові ви заплатити трохи більше за новомодний гібрид, якщо на ринку є цілком адекватні пропозиції, наприклад, з традиційним дизелем.

Відповісти на це запитання допоможуть цифри.

За тиждень пересування на KIA Niro по зимовому Києву я переконався в тому, що при плавній і неспішній їзді цілком можна вкластися в 6 л на 100 км у міському циклі. У вихідні, коли місто вільне, немає заторів і тягучок, можна наблизитися і до 5 л на 100 км.

При спробах їздити «бадьоро і жваво» навантаження перерозподіляється з електродвигуна на бензиновий мотор і витрата зростає до 7-8 л на 100 км (насамперед це помітно на трасі).

Але жарт в тому, що KIA Niro не особливо динамічний автомобіль і, думаю, любителі поганяти навряд чи будуть часто купувати його. А значить, переважна більшість власників KIA Niro дійсно будуть задоволені економією палива.

У міській динаміці гібрид не поступається дизелю (позначається одночасна робота двох моторів), на трасі буде спритніше. Шумить він однозначно менше, ніж дизель.