Проект Апельсин: радянська відповідь Audi Quattro

Апельсин-1, або НАМИ-0290
В кінці сімдесятих років радянської Ниві вдалося голосно заявити про себе на новому ралі-рейді «Париж-Дакар» – з цієї хвилюючої історією наші читачі свого часу могли детально ознайомитися. Незабаром в африканському пригоді відчувала удачу ще одна знакова радянська модель – ВАЗ-2108, про спортивні модифікаціях якої ми також детально згадували.

Але не Ладами єдиними! Співробітники НАМИ теж виявилися не чужі ідеї створення «бойового» автомобіля на базі вітчизняного хетчбека, причому не тольяттінського виробництва: як «донора» інженери автомоторного інституту вибрали ЗАЗ-1102 – прямо скажемо, не самий потужний або спортивний автомобіль. Втім, ходові якості «исходника» особливого значення не мали, адже від самої Таврії в результаті залишилися лічені деталі – зокрема, лобове скло з рамкою і деякі елементи дверей і прорізів.
Головним «генератором ідей» по Апельсину-1 був Ігор Панасенко – директор клубу самодіяльної технічної творчості, що функціонував при НАМИ. На жаль, цей талановитий ентузіаст без вісті пропав в дев’яності роки.

Зрозуміло, в інституті працювали за традиційною для створення подібних автомобілів схемою, при якій від серійного исходника залишалися лише окремі деталі, в той час як компоновка радикально змінювалася. Однак вітчизняна розробка відрізнялася від французьких «болідів» важливим нюансом – ставкою на радянські комплектуючі. Тобто, передбачалося максимальне використання вузлів і деталей вітчизняного, а не іноземного виробництва, в той час як батько і син Поки при доопрацюванні Нив без особливих душевних утисків використовували чужі агрегати.

Стандартний «таврійський» кузов піддався серйозній «хірургії»: після видалення передньої і задньої частини центральний «остов» встановили на просторової полунесущей рамі, розмістивши всередині інтегрований каркас безпеки.

Задня оригінальна корми послужила основою для пластикового капота, а ось передню частину виліпили заново на спеціальній матриці.

НАМИ-0290 (а саме таке позначення отримав перший прототип) отримав вазовский двигун об’ємом 1,6 літра, з якого завдяки турбонаддуву з проміжним охолодженням повітря в карбюраторному варіанті (Solex 32 DIZ) при штатних для цього мотора оборотах (5 500-6 000 об / хв) зняли 127 к.с., а з експериментальної, але так і не доведеної до розуму системою впорскування Ленінградського карбюраторного заводу – і все 140 «конячок». За динамікою карбюраторний «Апельсин», незважаючи велика кількість пар тертя в повнопривідної трансмісії, навіть «обробляють» 160-сильну Lada VFTS! При цьому в деяких джерелах чомусь вказувалася інша потужність турбомотора Апельсину – 180 к.с. / 132 кВт. Розбіжності спостерігаються і щодо спорядженої маси НАМИ-0290 – в ЗМІ фігурували як 1 000 кг, так і 1 200 кг.

Однак не тільки непогана енергоозброєність в поєднанні з невеликою вагою були родзинкою гоночного прототипу НАМИ: машина відрізнялася незалежними підвісками всіх коліс, причому верхні опори стійок кріпилися через спеціальні планшайби, що дозволяло змінювати нахил самих стійок, експериментуючи з кутами установки коліс в залежності від використовуваних покришок і умов гонки.

Машина вийшла яскравою не тільки завдяки помітному відтінку, адже над дизайном в НАМИ також грунтовно попрацювали. Апельсин зовні трохи нагадував як раллийную повнопривідну «вісімку» ВАЗ-29084, так і французький ралійний прототип Peugeot-205 T16, підготовлений спеціально для участі в «Дакарі». Очевидно, що в НАМИ Апельсин будували саме з оглядкою на цю невелику, але дуже «злісну» машину, що блищала на ралі-рейдах в середині вісімдесятих років. Та й центральномоторний Lancia Delta S4 – що називається, з тієї ж опери.
Втім, в той час тема «ралійних монстрів» була взагалі дуже популярна в Європі – досить згадати Audi Quattro з її легендарної повнопривідною трансмісією і турбомотором, яку багато хто вважає родоначальницею подібних гоночних прототипів, серйозно підготовлених для участі в ралі. Однак між радянською та німецькою машинами була одна важлива відмінність – компоновка, адже у «Кваттро» двигун був розташований спереду, в той час як у Апельсину силовий агрегат встановили в базі, перед задньою віссю. До слова, крім «Еви» в той час в СРСР був створений ще один схожий прототип! В Управлінні конструкторських і експериментальних робіт в тому ж 1988 році колектив молодих інженерів створив експериментальний двомісний спортивний автомобіль АЗЛК-2141КР, який при схожих з Апельсином зовнішності і компонуванні мав привід тільки на задні колеса.